Мене звати Максим Андрєєв, мені 36 років, я живу в Дрездені і працюю інженером у фірмі, яка займається розробкою софта для математичного моделювання технічних систем.
Я народився і виріс у Москві, де відучився на інженера-гідравліка в МДТУ ім. Баумана, там же захистив кандидатську дисертацію і продовжив працювати доцентом. До Німеччини ми з моєю дружиною Лєною переїхали 2015-го року, коли після російського вторгнення в Україну та анексії Криму стало зрозуміло, що наша рідна країна остаточно стала на шлях диктатури.
Після початку повномасштабної війни в лютому 2022-го року я долучився до групи волонтерів і волонтерів, які допомагали біженцям з України з перекладом на Головному вокзалі Дрездена. Коли місто відкрило Центр прийому біженців у Мессе, ми запропонували нашу допомогу і там. Я перейняв координацію групою перекладачок і перекладачів, організував систему бронювання змін і швидкого інструктажу, в якій у підсумку зареєструвалося близько 300 осіб.
Того ж року я вступив у партію Зелених, у якій я фокусуюся на комунальній транспортній політиці, а також перебуваю в робочій групі мого району – Пішена.
У 2024-му році ми з іншими організаторками та організаторками запустили інтеграційний проєкт “Обережно: Політика!” в Українському домі, у межах якого знайомимо українок та українців із політичною системою Німеччини, проводимо тренінги з аргументації та дискусійний клуби.
Моє рішення балотуватися до Ради іноземців у Дрездені є природним висновком з мого життєвого досвіду. Працюючи інженером, я навчився системного підходу і вирішення складних завдань. Переїзд до Німеччини та волонтерська діяльність із біженцями показали мені, наскільки важлива підтримка та допомога в адаптації до нового життя. Участь у політичних і соціальних проєктах переконала мене в необхідності активного залучення до процесів, що впливають на життя нашої спільноти.
Демократія не виникає сама по собі – тільки разом ми можемо зробити Дрезден містом, де кожен зможе знайти своє місце і почуватися вдома.